Приказ МВД 845

Акты ведомственного финансового контроля в системе МВД России

(Горин Е. В.)

(«Административное и муниципальное право», 2008, N 10)

АКТЫ ВЕДОМСТВЕННОГО ФИНАНСОВОГО КОНТРОЛЯ

В СИСТЕМЕ МВД РОССИИ

Е. В. ГОРИН

Согласно Приказу МВД России от 16 августа 2002 г. N 740, утвердившему Положение «О ведомственном финансовом контроле в системе МВД России», ведомственный финансовый контроль в системе МВД России охватывает различные аспекты финансовой деятельности в сфере внутренних дел. Финансовый контроль в системе МВД России осуществляется в ходе инвентаризации, ревизии и др. Ведомственный финансовый контроль в системе МВД России не может быть осуществлен без вынесения соответствующих правоприменительных актов. В научной литературе данные акты получили название актов применения норм права. Без вынесения правоприменительных актов говорить об эффективности административно-правового регулирования ведомственного финансового контроля в системе МВД России достаточно сложно. В этой связи вполне оправданно коротко остановиться на общетеоретическом анализе правоприменительных актов.

При проведении ведомственного финансового контроля в системе МВД России издаются различные правоприменительные акты. Применительно к теме настоящей статьи можно привести следующие правоприменительные акты в ходе осуществления ведомственного финансового контроля в системе МВД России.

Так, периодичность, сроки и порядок проведения ревизий подразделений системы МВД России устанавливаются исходя из специфики и объемов деятельности ревизуемых подразделений и проводятся не реже одного раза в два года. Ревизии финансово-хозяйственной деятельности проводятся на основании годовых планов проведения ревизий, которые составляются с разбивкой по кварталам исходя из установленной нормативными правовыми актами периодичности их проведения и утверждаются руководителем, в непосредственном подчинении которого находится штатное контрольно-ревизионное подразделение.

Планирование ревизий осуществляется на основе взаимодействия и координации работы с заинтересованными подразделениями и службами, в том числе оперативными, собственной безопасности, а также с учетом имеющейся численности контрольно-ревизионного подразделения.

Ревизии назначаются в каждом отдельном случае руководителем подразделения, имеющего контрольно-ревизионный аппарат, и проводятся штатными ревизорами и другими должностными лицами, которые привлекаются к проведению ревизий в порядке, установленном настоящим Положением.

Внеплановые ревизии проводятся по указанию руководителя, в непосредственном подчинении которого находится штатное контрольно-ревизионное подразделение, а также по решению органов прокуратуры по установленным законодательством РФ основаниям.

При ликвидации, реорганизации подразделения системы МВД России, а также увольнении (переводе) руководителя, имеющего право подписи денежных документов, проведение ревизии является обязательным.

Руководители контрольно-ревизионных подразделений обеспечивают предварительную подготовку ревизоров к каждой ревизии, их инструктаж, разработку заданий, методику организации и проведения ревизий, рассмотрение актов ревизий и вносят предложения по их реализации, осуществляют контроль за устранением выявленных нарушений и недостатков. Проведению ревизии предшествует тщательная подготовка и ознакомление с имеющимися в подразделении, назначившем ревизию, и (или) в соответствующем подразделении, в котором они хранятся, бухгалтерскими и статистическими отчетами, актами предыдущих ревизий, заключениями по ним, информацией о проделанной работе по выполнению предложений по материалам ревизий и проверок, иными документами, связанными с финансово-хозяйственной деятельностью подразделения, в котором назначается ревизия.

Для проведения ревизии в каждом отдельном случае штатным ревизорам и другим лицам, привлекаемым к проведению ревизии, выдается предписание на право ее проведения. Предписание на проведение ревизии (проверки) финансово-хозяйственной деятельности соответствующего подразделения системы МВД России подписывается лицом из числа руководящего состава МВД России, иным должностным лицом, обладающим правом назначения ревизии. В предписании указываются: состав ревизионной группы; подразделение системы МВД России, подлежащее ревизованию; срок, период проведения ревизии (проверки); наличие права руководителя ревизионной группы привлекать к проведению ревизии (проверки) сотрудников ревизуемого подразделения.

При проведении ревизии формируется группа, которую возглавляют наиболее квалифицированные сотрудники, военнослужащие, работники контрольно-ревизионного подразделения, с привлечением необходимых специалистов для проверки соответствующих вопросов или дачи заключений по ним. Старший ревизионной группы в предписании среди исполнителей указывается первым. Срок проведения ревизии, состав ревизионной группы определяются с учетом объема ревизии и характера деятельности ревизуемого подразделения. Объем ревизии (проверки) — перечень вопросов в сфере финансово-хозяйственной деятельности, подлежащих проверке и отраженных в задании на проведение ревизии (проверки) утвержденным лицом, назначившим ревизию (проверку).

Предельный срок проведения ревизии не более 40 дней. Этот срок может быть увеличен с разрешения руководителя подразделения, назначившего ревизию, а при проведении ревизии по решению органов прокуратуры — с их согласия. Проведение ревизии по решению органов прокуратуры осуществляется на основании соответствующего постановления. В постановлении, вручаемом старшему ревизионной группы (ревизору), указывается перечень вопросов, подлежащих проверке, с указанием периодов, в течение которых должна быть проведена ревизия, и периодов самой проверяемой деятельности.

Старшим ревизионной группы (ревизором) составляется план проведения ревизии, в котором указываются объемы и периоды проверки, исполнители и сроки выполнения. Старший ревизионной группы обеспечивает своевременное прибытие ее членов к месту проведения ревизии, организует, координирует, контролирует и отвечает за работу группы.

Порядок, формы и методы проведения ревизии, за исключением кассовых операций и банковских документов, совершенных с участием ревизуемого подразделения, ревизор определяет самостоятельно исходя из требований нормативных правовых актов, утвержденного задания и специфики деятельности ревизуемого подразделения. По прибытии в ревизуемое подразделение старший ревизионной группы (ревизор) предъявляет руководителю подразделения предписание на право проведения ревизии, задание с изложением перечня проверяемых вопросов и информирует его о порядке, сроках проведения и подведения итогов ревизии, представляет членов ревизионной группы.

Руководитель ревизуемого подразделения представляет ревизионной группе (ревизорам) руководителей (лиц, исполняющих их обязанности) структурных подразделений ревизуемого подразделения, информирует о структуре подразделения, выполняемых на данный период задачах и состоянии финансово-хозяйственной деятельности, дает указание о предоставлении ревизорам необходимых для проверки документов (материалов), выделяет служебное помещение для работы и хранения ревизионных материалов, обеспечивает организационной и вычислительной техникой, средствами связи, автотранспортом, создает необходимые условия для работы.

Руководитель ревизуемого подразделения обязан по требованию ревизора организовывать и проводить проверки, инвентаризации, контрольные обмеры объемов выполненных работ, другие контрольные и проверочные действия, обеспечивать представление личным составом письменных объяснений по вопросам, возникающим в ходе проведения ревизии.

Старший ревизионной группы (ревизор) по прибытии на ревизию знакомится на месте с организацией и условиями работы ревизуемого подразделения, организацией и обеспечением сохранности товарно-материальных ценностей, уточняет план проведения ревизии, исполнителей и сроки. При проведении ревизии ревизор использует первичные документы, регистры бухгалтерского и статистического учета, материалы инвентаризаций, проверок, проведенных финансовыми и другими контролирующими органами, хозяйственные договоры, заявки, а также финансовые, хозяйственные и иные документы.

Ревизуя хозяйственные, бухгалтерские и документы статистической отчетности, ревизор проверяет:

— содержание хозяйственных операций по данным первичных документов для установления их соответствия нормативным правовым актам, их целесообразности и достоверности;

— записи в регистрах бухгалтерского учета в сопоставлении с первичными документами, данные учетных регистров — с показателями отчетности, отчетные данные — с расчетными данными и документами;

— данные документов, относящихся к взаимосвязанным хозяйственным операциям;

— соблюдение установленного порядка ведения бухгалтерского учета, обоснованность корреспонденции счетов в учетных регистрах, достоверность отчетных данных;

— проверка первичных документов и записей в учетных регистрах ревизором проводится сплошным или выборочным способом.

При сплошном способе проверяются все документы и записи в регистрах бухгалтерского учета. Аналогично проверяются и другие участки деятельности ревизуемого подразделения, если это предусмотрено служебным заданием, постановлением органов прокуратуры. Кассовые и банковские документы проверяются только сплошным способом.

При выборочном способе объем проверки определяется ревизором в зависимости от необходимости, объема и характера проверяемых операций. В акте ревизии указывается, какой конкретно объем и какой период проверен выборочно. В тех случаях, когда выборочной проверкой выявлены факты серьезных нарушений и недостатков, злоупотреблений должностных лиц, проверка документов производится сплошным способом за весь ревизуемый период и период, охваченный предыдущими ревизиями.

Правомерность и целесообразность совершения хозяйственных и финансовых операций, порядок их оформления, обоснованность бухгалтерских записей содержания операций определяются путем проверки их соответствия требованиям нормативных правовых актов, фактическому выполнению работ или оказанию услуг. Достоверность хозяйственных и финансовых операций устанавливается путем проведения формальной или арифметической проверки, применения других приемов документального и фактического контроля.

Формальная проверка устанавливает правильность заполнения всех реквизитов документа, придающих ему юридическую силу, наличие неоговоренных исправлений и подчисток в тексте и цифровых данных, наличие визуальных признаков, свидетельствующих о возможности фальсификации подписей должностных и материально ответственных лиц.

При возникновении сомнений ревизору следует получить личное подтверждение работника или внести предложения о проведении графологической экспертизы в установленном порядке.

Арифметическая проверка определяет правильность подсчетов в документах. Применяется при проверке кассовых отчетов, определения итогов и выведения остатков в кассовой книге, расчетно-платежных (раздаточных) ведомостях и других документах. Достоверность хозяйственных операций, отраженных в первичных документах, может быть установлена и путем получения подтверждения совершения хозяйственных и финансовых операций от учреждений и организаций, в том числе кредитных, с которыми ревизуемое подразделение имело хозяйственные связи.

Осуществляя получение подтверждения совершения хозяйственных и финансовых операций от учреждений и организаций, в том числе кредитных, с которыми ревизуемое подразделение имело хозяйственные связи, ревизор сличает первичные документы, учетные данные, платежные документы, выписки банка, имеющиеся в делах ревизуемого подразделения, с соответствующими документами и данными, находящимися в тех организациях, учреждениях банка, от которых получены или которым переданы денежные средства и товарно-материальные ценности, документы.

При необходимости подтверждения совершения хозяйственных и финансовых операций в учреждениях и организациях, расположенных в других субъектах Российской Федерации, старший ревизионной группы (ревизор) обращается по этому вопросу к руководителю контрольно-ревизионного подразделения, назначившего ревизию, который обязан обеспечить осуществление получения подтверждения совершения хозяйственных и финансовых операций и направление материалов ревизионной группе (ревизору), по просьбе которой (которого) проведены проверки.

В процессе ревизии разрешается привлекать к проверке соответствующих специалистов (работников) ревизуемого подразделения и подчиненных ему подразделений. Старший ревизионной группы (ревизор) исходя из объема работы определяет, какие вопросы финансово-хозяйственной деятельности подлежат проверке этими работниками. Не допускается привлечение указанных работников к проверке кассовых операций и банковских документов, совершенных с участием ревизуемого подразделения.

При проведении ревизий кроме документов за период со дня последней ревизии ревизуется часть кассовых и банковских документов ранее проверенного периода (выборочно), но во всех случаях не менее чем за три месяца. При выявлении фактов нарушений финансовой дисциплины, злоупотреблений должностных лиц ревизор устанавливает размер причиненного ущерба, причины нарушений, должностных и иных лиц, по вине которых совершены нарушения. По выявленным нарушениям и иным вопросам, возникающим в ходе проведения ревизии (проверки), по требованию ревизора должностные, материально ответственные и другие лица ревизуемого подразделения обязаны дать письменные объяснения, а также копии или выписки из документов (счетов, ведомостей, ордеров, писем, приказов и других документов), относящихся к выявленным фактам, или справки, составленные на основании имеющихся документов.

В случае отсутствия в ревизуемом подразделении или на каком-то его объекте бухгалтерского учета в целом или на его отдельных участках ревизор письменно ставит в известность руководителя ревизуемого подразделения, приостанавливает ревизию, извещает об этом руководителя контрольно-ревизионного подразделения, назначившего ревизию. Ревизия продолжается по окончании работ по восстановлению учета. Ревизорам запрещается принимать участие в восстановлении бухгалтерского учета ревизуемого подразделения.

Результаты ревизии, проверки оформляются актом, который подписывается старшим ревизионной группы (ревизором), руководителем проверенного подразделения и начальником его финансовой службы (главным бухгалтером).

Руководитель и начальник финансовой службы (главный бухгалтер) проверенного подразделения не вправе отказаться от подписания акта. При наличии возражений по акту или по отдельным его пунктам возражений они представляют в письменном виде объяснения. О наличии по акту возражений делается письменное указание в акте перед его подписью. Ревизор проводит дополнительную проверку фактов, изложенных в объяснениях, и готовит по ним письменное заключение. Для ознакомления с актом ревизии, его подписания или подготовки возражений по акту может быть установлен срок до пяти рабочих дней. В случае отказа должностных лиц проверяемого подразделения подписать или получить акт ревизии руководитель ревизионной группы (ревизор) в конце акта производит запись об их ознакомлении с актом и отказе от подписи или получения акта. В этом случае акт ревизии может быть направлен в проверенное подразделение по почте или иным способом, свидетельствующим о дате его получения.

Акт проведенной ревизии составляется в трех экземплярах, из которых первый после подписания направляется ревизором в контрольно-ревизионное подразделение (во внутренних войсках — руководителю подразделения, назначившего ревизию), проводившее ревизию, второй остается в проверенном подразделении, третий направляется руководителю подразделения, вышестоящего по отношению к проверенному. При необходимости акт составляется в большем количестве экземпляров для информирования вышестоящего подразделения (главное управление, управление).

Необходимо отметить, что при наличии определенных нарушений финансовой дисциплины осуществляется передача материалов ревизии органам прокуратуры, в делах контрольно-ревизионного подразделения остаются копии акта ревизии, объяснений должностных лиц, основных документов, подтверждающих указанные в акте злоупотребления и нарушения, а также документ, подтверждающий их передачу соответствующим органам.

Передаваемые в органы прокуратуры материалы должны содержать письмо, в котором излагается суть нарушений со ссылкой на соответствующие законодательные и нормативные документы, размер ущерба, виновные лица, акт ревизии, подписанный должностными лицами проверенного подразделения, с необходимыми приложениями и объяснениями должностных лиц. В акте отражаются только проверенные ревизором и документально обоснованные факты. При их изложении должна быть соблюдена объективность, ясность и точность описания со ссылкой по каждому факту на соответствующие нормативные документы, которые нарушены, с указанием допустивших данные нарушения должностных лиц, виновных в бесхозяйственности, недостачах и хищениях, использовании не по назначению государственных средств, а также размер нанесенного ущерба.

Не допускается включение в акт фактов из материалов предварительного расследования и ссылок на показания должностных лиц, которые они дали следственным органам. Не допускается включение в акт субъективной оценки ревизором действий должностных и материально ответственных лиц, а также квалификации, данной органами прокуратуры. Отражение в акте нарушений и недостатков, выявленных предыдущей ревизией, производится лишь в тех случаях, когда для устранения этих нарушений и недостатков не было принято должных мер или когда эти нарушения и недостатки носят систематический характер.

В акт не включаются отчетные данные и таблицы периодической отчетности без соответствующего их анализа. При изложении фактов нарушений следует исключать детальность их описания, выделяя только основные характеристики того или иного нарушения. Однотипные недостатки и нарушения группируются в соответствующем разделе акта или в приложении к нему.

Структура акта ревизии устанавливается в зависимости от характера деятельности ревизуемого подразделения и задания на проведение ревизии; построение акта и его содержание могут быть различными. В необходимых случаях для оформления результатов проверки отдельных вопросов финансово-хозяйственной деятельности составляется промежуточный акт. Факты, изложенные в промежуточных актах, включаются в кратком изложении в акт ревизии со ссылкой на приложения. Приложения к акту ревизии, отражающие нарушения, составляются и подписываются ревизором и работниками ревизуемого подразделения, деятельность которого проверялась, а приложения и справки информационного характера могут быть составлены и подписаны работниками ревизуемого подразделения.

По фактам нарушений, допущенных в результате неправильного распоряжения руководителей подразделения, назначившего ревизию, ревизор представляет отдельную докладную записку первому руководителю этого подразделения. По результатам проведенной ревизии ревизор готовит проект предложений по устранению выявленных нарушений и докладывает их руководителю контрольно-ревизионного подразделения.

Положительный опыт работы ревизуемого подразделения при необходимости оформляется отдельной справкой и докладывается руководителю подразделения, назначившего ревизию, одновременно с актом ревизии. Реализация материалов ревизии должна быть начата в ходе проведения ревизии по мере выявления нарушений и недостатков. Ревизор информирует о них руководителя ревизуемого подразделения для принятия необходимых мер к их устранению, привлечению виновных лиц к ответственности и возмещению причиненного материального ущерба. При их устранении в акте ревизии делается соответствующая запись.

В случае выявления фактов нарушения финансовой дисциплины, недостач, злоупотреблений должностных лиц, причинивших значительный ущерб, ревизор незамедлительно докладывает о выявленных нарушениях руководителю контрольно-ревизионного подразделения для решения вопроса о своевременном информировании о данных фактах службы собственной безопасности. В случаях, когда имеются основания для решения вопроса о привлечении виновных лиц к уголовной ответственности, материалы ревизии в установленном порядке передаются в органы прокуратуры. Результаты ревизии рассматриваются на коллегии, оперативном совещании, военном совете ревизуемого подразделения. Руководитель проверенного подразделения по результатам ревизии принимает соответствующее решение, утверждает план мероприятий по устранению выявленных нарушений и недостатков, улучшению финансово-хозяйственной деятельности подразделения. Копия решения коллегии (совещания), изданного по результатам ревизии приказа и плана мероприятий по устранению выявленных ревизией нарушений и недостатков в 10-дневный срок с момента принятия такого решения направляется в ревизионный орган для контроля за ходом их исполнения и приобщения к материалам ревизии.

Руководитель, назначивший ревизию, обязан не позднее 14-дневного срока по получении акта ревизии рассмотреть материалы ревизии, утвердить предложения по акту ревизии и направить руководителю проверенного подразделения указание (приказ, заключение) об устранении выявленных недостатков. Руководитель проверенного подразделения обязан в установленный срок представить донесение о выполнении указаний и предложений по акту ревизии, а также о результатах проведенных им мероприятий по устранению выявленных ревизией нарушений и недостатков, возмещению причиненного ущерба. Донесение подписывает руководитель проверенного подразделения и начальник финансовой службы (главный бухгалтер). Контрольно-ревизионные подразделения обязаны осуществлять контроль за своевременным выполнением указаний и предложений, направленных на устранение выявленных ревизиями недостатков и нарушений в финансово-хозяйственной и производственной деятельности, в том числе путем проведения тематических проверок по этому вопросу. Контрольно-ревизионные подразделения ведут учет проведенных ревизий и их результатов, о чем представляют в вышестоящее по подчиненности подразделение отчетность по установленной форме.

Про затвердження Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами і внесення змін до деяк…

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 1 серпня 2013 р. № 631
Київ

Про затвердження Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами і внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України

{Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 659 від 26.07.2018}

{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 659 від 26.07.2018}

Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, що додається.

{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 659 від 26.07.2018}

2. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2001 р. № 955 “Про затвердження Порядку планування контрольно-ревізійної роботи Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами” (Офіційний вісник України, 2001 р., № 32, ст. 1478; 2003 р., № 42, ст. 2221; 2006 р., № 13, ст. 868; 2007 р., № 43, ст. 1721; 2011 р., № 71, ст. 2684) і розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 р. № 148 “Питання зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 14, ст. 594; 2012 р., № 50, ст. 1989) зміни, що додаються.

Прем’єр-міністр України

М.АЗАРОВ

Інд. 70

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 1 серпня 2013 р. № 631

ПОРЯДОК
проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами

{Назва Порядку із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 659 від 26.07.2018}

{У тексті Порядку слова “об’єкт контролю” у всіх відмінках і формах числа замінено словом “замовник” у відповідному відмінку і числі; слова “державні закупівлі” у всіх відмінках і формах числа замінено словом “закупівлі” у відповідному відмінку і числі; слова “контролюючий орган” у всіх відмінках замінено словами “орган державного фінансового контролю” у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 659 від 26.07.2018}

Загальна частина

1. Цей Порядок визначає процедуру проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами (далі — орган державного фінансового контролю) перевірок закупівель.

{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 659 від 26.07.2018}

2. У цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

акт перевірки закупівель — документ, який складається особою (особами) органу державного фінансового контролю за результатами перевірки закупівель. Заперечення, зауваження до акта перевірки (за їх наявності) та висновки на них є невід’ємною частиною акта;

документи замовника — будь-які документи (оригінали або належним чином завірені копії), що стосуються закупівлі протягом усього періоду її проведення починаючи з планування та оприлюднення інформації про закупівлю і до повного виконання зобов’язань за договором, укладеним за результатами процедури закупівель;

{Абзац четвертий пункту 2 виключено на підставі Постанови КМ № 659 від 26.07.2018}

{Абзац п’ятий пункту 2 виключено на підставі Постанови КМ № 659 від 26.07.2018}

перевірка закупівель — перевірка, яка проводиться за наявності підстав, передбачених цим Порядком, щодо замовника за його місцезнаходженням чи за місцем розташування об’єкта його права власності.

{Абзац сьомий пункту 2 виключено на підставі Постанови КМ № 659 від 26.07.2018}

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про публічні закупівлі” та Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою України, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 16, ст. 1206, № 100, ст. 3261) (далі — Порядок проведення інспектування).

{Абзац восьмий пункту 2 в редакції Постанови КМ № 659 від 26.07.2018}

Організація і проведення перевірок закупівель

3. Питання здійснення закупівель перевіряються органом державного фінансового контролю під час проведення інспектування з урахуванням вимог Порядку проведення інспектування, а також під час державного фінансового аудиту.

4. Перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав:

замовник не усунув порушення, визначене у висновку про результати моніторингу закупівлі (далі — висновок), і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду;

{Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 659 від 26.07.2018}

виявлення під час моніторингу закупівлі порушень щодо невідповідності опублікованих в електронній системі закупівель умов договору про закупівлю змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

{Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 659 від 26.07.2018}

замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення призвело до невиконання ним вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, а також висновок не оскаржено до суду;

{Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 659 від 26.07.2018}

наявність доручення або рішення Кабінету Міністрів України щодо проведення перевірок закупівель, якщо відповідні питання не можуть бути перевірені під час планових виїзних ревізій;

виникнення потреби у перевірці відомостей про порушення замовником законодавства у сфері закупівель, що надішли до органу державного фінансового контролю, або перевірці відомостей, наведених у зверненні (за умови закінчення строку подання скарги про відповідні порушення до органу оскарження згідно із Законом України “Про здійснення державних закупівель”), якщо замовник не надав пояснення та їх документального підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державного фінансового контролю протягом трьох робочих днів з дня його надходження;

виявлення органом державного фінансового контролю вищестоящого рівня під час перевірки (в порядку здійснення контролю за достовірністю висновків органу державного фінансового контролю нижчестоящого рівня) актів перевірки закупівель невідповідності їх вимогам законодавства. Перевірка закупівель може бути ініційована органом державного фінансового контролю вищестоящого рівня, якщо розпочато службове розслідування стосовно посадових або службових осіб органу державного фінансового контролю нижчестоящого рівня, які проводили перевірку закупівель, або у разі повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;

у разі надходження скарги від замовника на дії або бездіяльність посадових осіб органу державного фінансового контролю.

{Пункт 5 виключено на підставі Постанови КМ № 659 від 26.07.2018}

{Пункт 6 виключено на підставі Постанови КМ № 659 від 26.07.2018}

7. Повідомлення про проведення перевірки закупівель та зустрічної звірки не надсилається замовнику.

8. У ході підготовки до перевірки закупівель посадові особи органу державного фінансового контролю складають у двох примірниках програму перевірки закупівель, в якій зазначаються найменування замовника, тема, період перевірки та питання, що підлягають перевірці відповідно до компетенції органу державного фінансового контролю. Програма затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Посадові особи органу державного фінансового контролю під час проведення перевірки закупівель для вивчення питань у повному обсязі можуть вносити за письмовим погодженням з керівником органу державного фінансового контролю або його заступником зміни до програми перевірки закупівель.

Один примірник програми перевірки закупівель (змін до неї) видається керівникові замовника чи його заступникові під розписку на примірнику органу державного фінансового контролю для ознайомлення. Якщо керівник замовника чи його заступник відмовляється ставити підпис, про це зазначається у вступній частині акта перевірки.

9. До участі в перевірці закупівель (для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок) можуть залучатися на договірних засадах кваліфіковані фахівці відповідних органів виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій.

10. Для проведення перевірки закупівель орган державного фінансового контролю оформляє на кожну посадову особу органу державного фінансового контролю та залученого кваліфікованого фахівця направлення у двох примірниках установленого Держаудитслужбою зразка, яке підписує керівник органу державного фінансового контролю або його заступник.

{Пункт 10 в редакції Постанови КМ № 659 від 26.07.2018}

11. Склад, кількість посадових осіб органу державного фінансового контролю та строки проведення перевірки закупівель визначає орган державного фінансового контролю з урахуванням обсягу передбачених програмою перевірки питань у межах 20 робочих днів. Строки проведення перевірки закупівель, щодо яких здійснювався моніторинг закупівель, передбачений Законом України “Про публічні закупівлі”, визначається органом державного фінансового контролю в межах десяти робочих днів.

{Пункт 11 в редакції Постанови КМ № 659 від 26.07.2018}

12. У разі проведення перевірки закупівель посадовими особами органу державного фінансового контролю у складі групи керівник органу державного фінансового контролю або його заступник призначає керівником групи одного з її членів.

13. Посадові особи органу державного фінансового контролю в разі проведення перевірки закупівель зобов’язані поставити підпис в журналі реєстрації перевірок замовника (у разі наявності такого журналу). Факт ненадання замовником зазначеного журналу фіксується в акті перевірки.

14. Перед початком перевірки закупівель посадові особи органу державного фінансового контролю та залучені кваліфіковані фахівці повинні видати керівникові замовника чи його заступникові направлення під розписку на примірнику органу державного фінансового контролю. Якщо керівник замовника чи його заступник відмовляється ставити підпис, про це зазначається у вступній частині акта перевірки.

15. Керівник замовника, в якому проводиться перевірка закупівель, та керівник підприємства, установи чи організації, в яких проводиться зустрічна звірка, зобов’язані забезпечити місце для роботи посадових осіб органу державного фінансового контролю та залучених спеціалістів, створити умови для зберігання документів та надати можливість користуватися зв’язком, комп’ютерною, розмножувальною та іншою технікою, необхідною для виконання ними службових обов’язків.

16. Під час проведення перевірки закупівель проводиться документальна та/або фактична перевірка питань програми перевірки закупівель, а також аналіз інформації щодо проведення процедур закупівель, розміщеної в електронній системі закупівель, та інформації, що міститься в державних реєстрах та базах даних, відкритих для доступу органу державного фінансового контролю.

{Пункт 16 в редакції Постанови КМ № 659 від 26.07.2018}

17. Під час документальної перевірки здійснюється контроль за дотриманням законодавства про закупівлі шляхом вивчення документів замовника. У разі ведення документообігу з використанням електронних засобів зберігання та обробки інформації керівником замовника або уповноваженою ним особою забезпечується безперешкодний доступ посадових осіб органу державного фінансового контролю до електронних документів та у разі потреби подання їх завірених копій на паперовому носії.

Аналіз інформації щодо проведення процедур закупівель, розміщеної в електронній системі закупівель, проводиться за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю або замовника.

На письмову вимогу посадової особи органу державного фінансового контролю керівник замовника або уповноважена ним особа подає у трьох примірниках завірені копії документів, у тому числі тих, які не розміщено в електронній системі закупівель, що, зокрема, підтверджують факти виявлення порушень.

У разі потреби подання копій бухгалтерських документів забезпечує головний бухгалтер чи його заступник або уповноважена на це посадова особа замовника.

Якщо замовник не подав завірені копії документів, про це зазначається в акті перевірки.

{Пункт 17 в редакції Постанови КМ № 659 від 26.07.2018}

18. Фактична перевірка здійснюється під час проведення перевірки закупівель шляхом інвентаризації, обстеження та контрольного обміру закуплених (отриманих) замовником товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг та проведення інших дій відповідно до повноважень органу державного фінансового контролю. При цьому замовник забезпечує доступ на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать замовнику або використовуються ним.

Посадові особи органу державного фінансового контролю мають право вимагати від керівника замовника або його заступника створення належних умов для проведення фактичної перевірки за участю матеріально відповідальних осіб замовника, а в разі перевірки обсягу виконаних робіт — також представників суб’єкта господарювання — виконавця робіт.

19. У разі відсутності бухгалтерського обліку в замовника, перешкоджання замовником проведенню перевірки закупівель (недопущення посадових осіб органу державного фінансового контролю та залучених спеціалістів до проведення перевірки закупівель, неподання необхідних для перевірки закупівель документів, затримка у поданні документів та інше) орган державного фінансового контролю складає акт про неможливість проведення перевірки закупівель та вчиняє відповідні дії згідно з процедурою, визначеною пунктом 23 Порядку проведення інспектування.

{Пункт 19 в редакції Постанови КМ № 659 від 26.07.2018}

20. Перевірка закупівель може бути зупинена у разі необхідності проведення значної кількості зустрічних звірок, без завершення яких неможливе проведення на належному рівні перевірки, а також за обґрунтованим зверненням замовника. У такому разі загальна тривалість перевірки становить не більш як 40 робочих днів з дня її початку, а в разі проведення перевірки закупівель, щодо яких проводився моніторинг закупівель, передбачений Законом України “Про публічні закупівлі”, — 20 робочих днів. При цьому строк, на який зупинено перевірку, не включається до строку проведення перевірки, визначеного пунктом 11 цього Порядку.

{Пункт 20 в редакції Постанови КМ № 659 від 26.07.2018}

21. Рішення про зупинення та поновлення проведення перевірки приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за письмовим поданням посадової особи органу державного фінансового контролю, що проводить перевірку закупівель.

У разі зупинення перевірки закупівель на строк понад три робочих дні орган державного фінансового контролю надсилає замовнику письмове повідомлення про дату її зупинення:

особисто керівникові або головному бухгалтерові замовника під розписку;

через канцелярію (підрозділ з питань діловодства) з відміткою на повідомленні про дату реєстрації в журналі вхідної кореспонденції замовника та за підписом працівника канцелярії (загального відділу), який здійснив реєстрацію;

рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням.

22. З метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку замовника орган державного фінансового контролю може проводити зустрічні звірки на підприємствах, в установах та організаціях за процедурою, передбаченою пунктом 26 Порядку проведення інспектування.

23. Під час перевірки закупівель посадові особи органу державного фінансового контролю можуть вилучати оригінали документів за процедурою, передбаченою пунктом 20 Порядку проведення інспектування.

24. Для здійснення на належному рівні контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель посадові особи органу державного фінансового контролю мають право в порядку, передбаченому Законом України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”:

одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб замовників письмові пояснення з питань, які виникають у ході проведення перевірки закупівель;

одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб — підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на орган державного фінансового контролю завдань.

У разі відмови відповідних осіб від надання письмових пояснень, відомостей або інформації про цей факт зазначається в акті перевірки закупівель.

Оформлення та реалізація результатів перевірки закупівель

25. У разі виявлення порушень законодавства у сфері закупівель посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення перевірки, мають право рекомендувати керівникові замовника вжити невідкладних заходів для усунення та недопущення їх у подальшому.

26. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки.

27. Складення акта перевірки закупівель, його підписання та реалізація результатів перевірки здійснюються за процедурами, передбаченими пунктами 35, 38-47, абзацами першим і другим пункту 48, пунктами 49-52 Порядку проведення інспектування, з урахуванням норм, установлених цим Порядком.

Акт перевірки закупівель підписує керівник замовника, голова тендерного комітету чи уповноважена особа (особи), головний бухгалтер замовника, а у разі їх відсутності — інші уповноважені на виконання їх функцій особи та посадова особа органу державного фінансового контролю.

{Абзац другий пункту 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 659 від 26.07.2018}

У разі проведення перевірки закупівель посадовими особами органу державного фінансового контролю і залученими спеціалістами у складі групи акт перевірки підписує керівник групи.

28. Результати перевірки закупівель, проведеної органом державного фінансового контролю, можуть бути оскаржені замовником, щодо якого проведено перевірку, в передбаченому законом порядку.

29. За результатами перевірки закупівель керівник структурного підрозділу, який проводив таку перевірку, може вносити на розгляд керівника органу державного фінансового контролю або його заступника пропозицію щодо проведення перевірки всього комплексу питань фінансово-господарської діяльності замовника шляхом інспектування або державного фінансового аудиту.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 1 серпня 2013 р. № 631

ЗМІНИ,
що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2001 р. № 955 і розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 р. № 148

1. У Порядку планування контрольно-ревізійної роботи Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2001 р. № 955:

1) у пункті 1, абзаці першому пунктів 3 і 7 слова “, перевірки державних закупівель” виключити;

2) в абзаці першому пункту 4 слова “перевірки державних закупівель;” виключити.

2. В абзаці четвертому підпункту 1 пункту 5 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 р. № 148 слово “позапланове” виключити.